30.11.-0001

КОЛОНКА КЕРІВНИКА. Спадкування під час війни

Через повномасштабну війну змінилося життя мільйонів українців та, відповідно, умови, за яких громадяни реалізують свої спадкові права. Тимчасова окупація окремих територій, активні бойові дії, вимушений виїзд за кордон, неможливість своєчасно отримати документи про смерть людини — усе це може впливати на оформлення спадщини.

Війна не скасовує загальних правил спадкування, водночас додає обставин, які дедалі частіше стають предметом судового розгляду. У зв’язку з цим особливого значення набуває практика Верховного Суду, який забезпечує сталість та єдність судової практики, усуваючи розбіжності між судовими рішеннями судів нижчих інстанцій.

Грунтовний матеріал для аналізу дає судова практика, представлена під час Південноукраїнського нотаріального форуму в Одесі 18 вересня. Зокрема, в інформаційних матеріалах до доповіді суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді пан Євген Петров зібрав низку актуальних правових позицій щодо спадкування.

Зупинюся на деяких, що набули особливого значення в умовах війни.

Куди звертатися спадкоємцю, якщо останнім місцем проживання спадкодавця була тимчасово окупована територія або територія, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження?

У постанові від 13 листопада 2023 року у справі № 638/7337/21 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив: у такій ситуації місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви спадкоємця, виконавця заповіту або іншої заінтересованої особи. Спадкоємець може звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.

За загальним правилом, спадкоємець, який на момент відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати заяву про її прийняття. Для цього встановлено 6-місячний строк. Цивільний кодекс України не передбачає конструкції «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини», змінювати тривалість такого строку підзаконним актом Кабінету Міністрів не можна.

Якщо строк пропущено з поважної причини, спадкоємець може звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви. Проте універсального переліку обставин, які автоматично визнаються поважними, немає: суд оцінює конкретну ситуацію. Скажімо, проживання спадкоємця на території, де відбувалися активні бойові дії, хоча вона й не перебувала під окупацією, може бути достатньою підставою для надання додаткового строку. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23.

Разом із тим, зазначив пан Євген на Форумі в Одесі, є справи, в яких необізнаність про смерть родича або перебування за кордоном не визнавалися Судом достатніми причинами, якщо не було доведено об'єктивної неможливості своєчасно подати заяву.

Тобто для суду має значення не лише те, де перебував спадкоємець, а й те, чи справді існували об'єктивні перешкоди для реалізації його права на спадщину.

Окрема ситуація — коли людина загинула, однак її особу не встановили одразу або родичі тривалий час не мали достовірної інформації про смерть.

Подібні обставини мають значення для вирішення питання про пропущений строк. У справі № 645/7452/19 (строки прийняття спадщини від час під воєнного стану) смерть спадкодавця була зареєстрована як смерть невідомої особи. Верховний Суд погодився з висновком про наявність підстав для визначення спадкоємцю додаткового строку, оскільки той не мав достовірної інформації про смерть родички і через це не міг своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Це важливий орієнтир, коли між фактичною смертю людини та отриманням її родичами достовірної інформації про це минає значний час.

Таким чином, йдеться не про автоматичне «продовження через війну», а про оцінку того, що саме завадило конкретній людині реалізувати своє право вчасно.

Деякі питання поки залишаються предметом правової дискусії. Одне з таких є особливо актуальним сьогодні, коли значна частина українців перебуває за кордоном. Як бути, якщо спадкоємець живе в іншій державі, а до складу спадщини входить нерухомість в Україні? Існує правова колізія між загальним принципом про неможливість часткового прийняття спадщини та спеціальними нормами міжнародного приватного права, зокрема щодо нерухомого майна, розташованого в Україні. Судова практика з цього питання ще формується.

Підсумовуючи. Кожна об'єктивна перешкода може мати істотне значення, кожна ситуація потребує окремої оцінки. Через це у спадкових питаннях під час війни особливо важливо не відкладати звернення до нотаріуса, а у разі якщо строк уже пропущений — з'ясувати, чи існують правові підстави для його відновлення в судовому порядку.

Анатолій Буряченко, начальник Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України