Збільшити розмір шрифту

26.06.2026

Головна | Новини

КОЛОНКА КЕРІВНИКА. Конституція під час війни: які права можуть бути обмежені, а які — ні

 
30 років відділяють нас від тієї конституційної ночі червня 1996 року, коли розпочавши засідання о 18:00 27 червня, українські парламентарі ухвалили першу Конституцію незалежної України о 9:00 годині ранку 28 червня. Протягом трьох десятиліть Основний закон держави  кілька разів намагалися змінювати, але жодного разу Конституцію не переписували заново. 
 
Фундаментом правової системи держави Конституція залишається навіть у найскладніші часи сучасної історії України. Повномасштабна війна, що триває з 24 лютого 2022 року, створила безпрецедентні виклики для держави, але дію Конституції не скасувала. 
 
Навіть в умовах збройної агресії органи системи юстиції продовжують працювати на підставі Основного закону. Попри війну громадяни реєструють народження дітей та шлюби, отримують витяги з державних реєстрів і доступ до безоплатної правової допомоги. Це не просто адміністративні послуги  — це реалізація гарантованих Конституцією прав.
 
Що таке дерогація 
 
Станом на червень 2026 року воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, продовжували вже 19 разів. Відповідно до статті 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку їх дії. У міжнародному праві пов’язаний з цим механізм тимчасового відступу держави від окремих зобов’язань називається дерогацією
 
Коли розпочалася повномасштабна війна, Україна скористалася правом на дерогацію від окремих зобов'язань за міжнародними договорами у межах, необхідних для захисту та оборони держави. Так, якщо у мирний час людина вільно пересувається країною, то під час дії правового режиму воєнного стану запроваджені та продовжують діяти комендантська година, обмеження виїзду з певних територій, перевірка документів на блокпостах.
 
Україна повідомила про дерогацію двом міжнародним організаціям, учасником яких вона є. Це Рада Європи як сторона Європейської конвенції з прав людини та Організація Об'єднаних Націй як гарант Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Після кожного продовження або зміни переліку обмежень держава інформувала міжнародні організації про актуальний обсяг дерогації. Це важливо, адже в умовах триваючої збройної агресії, Україна свідомо відновлює свої зобов’язання та збільшує обсяг прав і свобод, які спроможна гарантувати.
 
До речі, про відступ від зобов’язань повідомляється не лише під час війни. Так, під час пандемії COVID-19 низка європейських держав офіційно повідомили про дерогацію від окремих зобов'язань відповідно до статті 15 Європейської конвенції з прав людини. Латвія, Румунія, Вірменія, Естонія, Північна Македонія та деякі інші країни обмежували свободу пересування, свободу мирних зібрань, проведення масових заходів і таке інше. 
 
Дерогація не поширюється на деякі основоположні права
 
Що важливо розуміти, так це те, що дерогація допускається лише за умов реальної надзвичайної загрози, вона є тимчасовою та не поширюється на деякі основоположні права. Не підлягають обмеженню право на життя, заборона катувань і рабства, право на рівність громадян перед законом. Також залишаються недоторканими, фундаментальними:
 
  • презумпція невинуватості: 
  • право на громадянство;
  • право на звернення до органів державної влади;
  • право на житло;
  • право на шлюб і рівність подружжя;
  • рівність дітей у правах незалежно від походження;
  • право на судовий захист;
  • заборона зворотної дії закону в часі;
  • заборона подвійного притягнення до відповідальності;
  • право на правову допомогу.
 
На мій погляд, саме у кризові часи проявилась справжня цінність Конституції України. Тоді, коли держава кров’ю виборює право на існування, Конституція залишається дороговказом для збереження головного — поваги до людської гідності, прав людини, принципу верховенства права. 
 
Тому, з Днем Конституції, шановні колеги! Бажаю нам єдності і Перемоги. Нехай закладені в Конституцію цінності зміцнюють державу та наближають справедливий мир.
 
Анатолій Буряченко, начальник Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України