16.04.2026

До уваги суб'єктів державної реєстрації та державних реєстраторів

Згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», робоче місце державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав/суб’єктом державної реєстрації, може бути розташовано виключно в населеному пункті за місцезнаходженням відповідного суб’єкта та/або центру надання адміністративних послуг, утвореного таким суб’єктом.

Роз’яснення Міністерства юстиції України щодо робочого місця державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав розміщено на офіційному сайті Мін’юсту.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету, крім випадків, встановлених законом.

Пунктами 36-1 та 36-2 частини 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України врегульовано, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема, адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем надання послуг.

Плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією, що здійснюється виконавчими
органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем надання послуг (пункт 36-3 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України).

Статтею 121 Бюджетного кодексу України встановлено, що посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.